Суперництво між дітьми в сім'ї. Як побороти?

Що таке суперництво? Це прагнення перемогти когось або у чомусь. За що і чому борються діти в одній сім'ї? Конкуренція братів, сестер розповсюджене явище. Змагатися, сперечатися — нормально. Використовувати силу, фізичну, вікову перевагу для досягнення мети — несхвально, недопустимо.

Малеча пізнає світ, тонкощі взаємин, ази спілкування в колективі дорослих, однолітків. Батьківське завдання — навчити шукати, правильно визначати своє місце в колективі, в тому числі сімейному.
Вдаються до суперництва всі дітлахи. Кожному хочеться довести — я кращий, сильніший, розумніший, цікавіший. Це спосіб дитячої соціалізації, самоствердження. Суперництво, сварки між дітьми в сім'ї найчастіше пов'язані з відвойовуванням любові, уваги, прихильності мами, тата.

Готуємо до появи «конкурента»

Зазвичай, перші прояви суперництва дають про себе знати з появою немовляти. В народі кажуть: дитинство старшої дитини закінчується, коли на світ з'являється друга.
Старшачки сприймають молодших брата, сестру, як загрозу особистого знецінення, утисків, обмеження свободи. Поява маленького члена в родині посилює змагання за увагу. Бажання залишатися центром турботи стрімко зростає.
Новий малюк, задовго до народження, виступає суперником старшої дитини. Позбавте первістка відчуття непотрібності, коли йому доведеться відійти на задній план у зв'язку із народженням немовляти.

• допоможіть усвідомити дитині, що перестає бути єдиною в сім'ї: після народження молодшеньких любити старшу дитинку будуть так само; у мами й тата вистачить любові на всіх.
• завчасно повідомте, що чекаєте на поповнення; підготуйте морально: розповідайте про раннє дитинство першого малюка, розглядайте світлини в сімейному альбомі, пояснюйте, що немовля певний час потребуватиме уваги більше, ніж інші члени родини;
• дозвольте старшій дитині самостійно вибрати крихітці брязкальце, зайчика, книжечку; подаруйте радість від співучасті у відповідальній справі, дайте можливість відчути особисту значущість під час ухвалення сімейних рішень;
• пропонуйте спільно вибирати, здійснювати покупки для майбутнього братика-сестрички: ліжечко, візочок, іграшки, атрибути у дитячу кімнату, одяг;
• завітайте в інтернет-магазин Валео; вам запропонують купити недорогі красиві, сучасні, якісні речі діткам раннього віку: кофтинки, повзунки, костюми, пелюшки, ковдри, пледи, комбінезони, головні убори;

Сварки дітей між собою. Знижуємо градус напруги в суперництві.

Зовсім уникнути розбіжностей між дітворою, навряд чи, вдасться. Розробити тактику, вибрати лінію поведінки дорослих, що позбавляє суперників стимулу продовжувати війну, необхідно.

1. вчіть зберігати доброзичливі відносини, дотримуватись правил мирного співіснування; демонструйте несприйняття насилля, бешкету;
2. намічаються баталії, — учасники повинні знати — на них чекають неприємності, незалежно від того, хто розпочав пересвар;
3. пояснюйте правила поведінки у вашій сім'ї: взаємоповага, злагода, міцні родинні стосунки;
4. спостерігаючи грубість, неподобство, нагадайте: у нашій родині так не поводяться;
5. при проявах войовничості, жорстокості, вимагайте вибачень з боку нападника, хто б не виступив ініціатором конфлікту;
6. якщо вибачення звучить нещиро, дайте можливість кривднику обдумати вчинок, потім вибачитися іншим тоном;
7. не виступайте суддею, коли сварки дітей між собою зводяться до дріб'язкових скарг один на одного й вимагають визнання правоти однієї сторони; піддастеся слабкості – легалізуєте непорозуміння із-за дрібниць, розбрату не буде кінця;
8. в доступній формі поясніть значення слова «компроміс»; обов'язково зазначайте: досягти злагоди можна словами;
9. не сприяйте вихованню ябеди, здатного постійно «капати» на одну зі сторін; коли дитина вдається до частих нашіптувань про поведінку іншої, не потакайте, зробіть зауваження: доносити погано;
10. в момент конфлікту не вдавайтесь до виховних повчань; ваша мета — погасити сутичку, примирити; причини сварки дітей з'ясуєте пізніше; бесіди на кшталт «добре-погано» проводяться в спокійній атмосфері;

Застереження батькам

• в розпалі сутички нічого не виясняйте; діти, перебуваючи в стані афекту, емоційної збудливості вас не почують;
• не намагайтеся карати під час зіткнення (навіть заводіяку!); ваша ціль не штрафні санкції за те, що вже відбулося, а вгамування запалу;
• домагатися пояснення мотиву вчинку — марна справа, якщо дитина його не пояснює чи не вміє пояснити; навіть дорослі, часто неспроможні обґрунтувати свою поведінку;
• сперечатися, дебатувати, сваритися зі свідками сварки в присутності малих бешкетників неприпустимо; послугуєте поганим прикладом;
• з'ясовувати причини сварки, в присутності сторонніх людей недопустимо; сімейні проблеми вирішуються за зачиненими дверима;
• не займайте позицію жодного з учасників скандалу; запобігайте проявам зловтіхи, коли винуватець колотнечі покараний;
• ніяких оцінок, характеристик, таврувань; намагаємося формувати модель пристойної поведінки: роздача «етикеток» не сприяє позитивним зрушенням;
• ображеного учасника сварки не провокуйте на бійку, заохочуючи словами: дай здачі; підбурювання не вчить конструктиву, тільки активізує агресію; надалі прояви жорстокості можуть мати серйозні наслідки;
• намагатися миттєво «закопати сокиру миру» безрезультатно; для примирення потрібен час, вгамовані пристрасті, готовність до діалогу;
  
     

Запобігати нездоровому суперництву між дітьми сім'ї необхідно і можна. Методи прості, доступні: проявляйте батьківську любов, приділяйте більше часу кожному з дітлахів окремо: найбільше цінується увага, приділена тобі особисто; вчіть слухати й чути інших; виробіть власну стратегію припинення сутичок, суперництва між дітьми.

Погодьтеся, життя без конфліктів не буває. Головне, вміти їх долати, гасити, попереджати, вирішувати. Успіхів!